Інститут сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України (ІСГП НААН) – науково-дослідна установа, яка розробляє наукові основи розвитку сільського господарства в зоні Полісся та ведення сільськогосподарського виробництва в регіонах, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Заснований в 1976 році в с. Грозине Коростенського району Житомирської області наказом Міністерства сільського господарства УРСР № 379 від 19.11.1976 року як Науково-дослідний інститут Нечорноземної зони УРСР на базі Коростенського дослідного поля Інституту землеробства, заснованого в 1936 році наказом Раднаркому СРСР та реорганізованого наказом МСГ УРСР № 240 від 21.05.1956 року в Житомирську державну обласну сільськогосподарську дослідну станцію та Поліського відділення Українського науково-дослідного інституту механізації і електрифікації сільського господарства та Чорторійського дослідного поля Інституту землеробства.

Наказом № 100 від 14 квітня 1992 року Української академії аграрних наук Науково-дослідний інститут Нечорноземної зони УРСР перейменовано в Інститут сільського господарства Полісся.

У 1996 році наказом Української академії аграрних наук № 34 від 12.05.1996 року  Інститут сільського господарства Полісся переведено в м. Житомир на базу Інституту хмелярства, який наказом НААНУ № 36 від 12.05.1996 року був ліквідований, а науково-технічний персонал, майно, землю передано Інституту сільського господарства Полісся як правонаступнику. Цим же наказом на базі  Інституту сільського господарства Полісся в с. Грозино створено Дослідну станцію відродження земель радіаційної зони, яку Постановою Президії НААНУ № 10 від 21 липня 2005 року ліквідовано, а науково-технічний персонал, майно, землю передано Інституту сільського господарства Полісся.

Інститут було створено з метою науково-технічного забезпечення технологій виробництва сільськогосподарської продукції в поліській зоні України шляхом розробки нових і удосконалення існуючих виробничих процесів у галузях рослинництва і тваринництва, виведення нових сортів сільськогосподарських культур, порід, типів і ліній великої рогатої худоби та свиней, впровадження і пропаган­ди досягнень науки і передового досвіду в агропромислових підпри­ємствах і господарствах різних форм власності. 

На даний час структура Інституту включає власне Інститут, який розміщений на трьох базах – в м. Житомирі, с. Грозине, й м. Любарі (Чорторійське дослідне поле) та три ДПДГ: ДП «Дослідне господарство "Нова Перемога", ДП «Дослідне господарство "Рихальське" та ДП «Дослідне господарство «Городецьке». 

У відповідності з напрямками науково-виробничої діяльності в Інституті створено 6 наукових відділів.  Науковий потенціал Інституту налічує 44 наукових співробітника, з них 5 докторів та 19 кандидатів наук (Бібліометричний профіль вченого - декларація про наукову діяльність)

Основні напрямки діяльності Інституту:

- розробка і реалізація державних галузевих і регіональних науково-технічних програм по вирішенню найважливіших проблем агропромислового комплексу України;

- створення і впровадження сучасних прогресивних ресурсозбе­рігаючих технологій виробництва рослинницької і тваринницької продукції, які забезпечують підвищення врожайності сільськогоспо­дарських культур та продуктивності тварин, інтенсифікацію вироб­ництва, підвищення продуктивності праці;

 - розробка теоретичних основ підвищення родючості ґрунтів Полісся України і комплексу заходів по ефективному їх використанню;

- виведення нових високоврожайних сортів зернових культур, льону, хмелю, картоплі, кормових та інших сільськогосподарських культур, при­датних для вирощування на богарних і осушених землях поліської зони, імунних до хвороб і стійких до вилягання, удосконалення системи їх насінництва;

- розробка і впровадження науково-обґрунтованих систем кормовиробництва для господарств зони з різним рівнем концентрації і спеціалізації тваринництва;

- розробка та впровадження інтенсивної системи виробництва молока і яловичини на фермах у зоні Полісся на основі оптимальних раціонів годівлі сільськогосподарських тварин;

- розробка рекомендацій для товаровиробників сільськогосподарської продукції, фермерських і особистих господарств по застосуванню найбільш раціональних сівозмін, ефективній структурі посівних площ, високопродуктивному використанню землі, добрив, боротьбі з шкідниками, хворобами і бур’янами сільськогосподарських культур на богарних і осушених землях;

- розробка системи ведення сільськогосподарського виробництва в зоні радіоактивного забруднення, контроль за радіаційною ситуа­цією і проведення моніторингу накопичення радіонуклідів у ґрунті, кормах, розробка рекомендацій, впровадження і пропаганда заходів щодо зниження надходження радіонуклідів у рослинницьку та тварин­ницьку продукцію;

- здійснення реклами науково-технологічних та виробничих розробок, технологій, кращих сортів сільськогосподарських культур, порід тварин, придатних для зони машин, устаткування шляхом видання наукових праць, методичних вказівок, матеріалів конференцій, брошур і бюлетенів, ведення шкіл передового досвіду, "Днів поля", виступи по радіо, телебаченню та в періодичній пресі;

- надання інформаційних послуг міністерствам, відомствам, асоціаціям, об’єднанням, товаровиробникам сільськогосподарської продукції, фермерам, громадянам та іншим юридичним особам щодо науково-технологічних та інноваційних розробок Інституту.

Переважна більшість наукових досліджень Інституту проводиться в зоні радіаційного забруднення і являється основою для опрацювання системи ведення сільськогосподарського виробництва в умовах хроніч­ного малоінтенсивного опромінювання. При цьому проводиться комплексний радіологічний моніторинг забруднення радіонуклідами сільськогосподарської продукції в північних районах Житомирської області та комплексна оцінка радіаційної ситуації в північних районах Житомирщини, радіоекологічна оцінка різних типів раціонів при виробництві тваринницької продукції в зоні Полісся України, що забезпечують отримання екологічно-безпечної продукції.

З 2021 року Інститут є головною установою з виконання програми наукових досліджень НААН на 2021–2025 роки 10 «Використання аграрного потенціалу Полісся на засадах смарт-спеціалізації» ("Сталий розвиток агросфери  Полісся"). Смарт-спеціалізація – підхід, що передбачає аргументоване визначення суб’єктами регіонального розвитку в рамках регіональної стратегії окремих стратегічних цілей та завдань щодо розвитку видів економічної діяльності, які мають інноваційний потенціал з урахуванням конкурентних переваг регіону та сприяють трансформації секторів економіки в більш ефективні.

Сільське господарство зони Полісся, у тому числі й Житомирської області, нині характеризується нестабільністю виробництва, виснаженням землі, погіршенням матеріально-технічної бази господарств, зменшенням обсягів капіталовкладень, а також проблемами, які пов’язані із впливом змін кліматичних чинників регіону на функціонування сільськогосподарських підприємств.

З метою вирішення назрілих питань необхідні радикальні, неординарні заходи, в яких головним має бути комплексний підхід до сільськогосподарського виробництва з системно-організаційних позицій на основі науково-технічного прогресу з урахуванням політичних, соціальних, економічних, енергетичних, матеріально-технічних і екологічних умов. Тому вирішення цих завдань, особливо нині, є доленосним як для всієї аграрної науки поліського регіону, так і для Інституту сільського господарства Полісся НААН зокрема.

Інститут є автором близько 60 сортів сільськогосподарських культур (озиме жито, льон-довгунець, хміль, картопля, люпин, кормові та бобові культури); за участю науковців Інституту створений поліський тип української чорно-рябої молочної породи.

Науковцями Інституту розроблено і виготовлено хмелезбиральний комбайн КХ-300, який за продуктивністю і якістю роботи не поступається європейським аналогам, розроблено і виготовлено комплекс машин для механізації робіт у хмелярстві. Отримано 26 патентів, щорічно публікується біля 200 наукових праць.

З 1992 року Інститут здійснює функції секретаріату ТК 36 «Хміль та продукти його переробки», розробляє стандарти, технічні умови та іншу нормативну документацію для галузі хмелярства, адаптовану до європейських регламентних вимог вирощування хмелю.

Інститут є головною науковою установою в Секції науково-інноваційного розвитку АПК Житомирської області Північного міжрегіонального наукового центру НААН.