Проблема розвитку карбонового землеробства (суттєвого скорочення карбонового сліду в процесі виробництва сільськогосподарської продукції) на радіоактивно забруднених територіях Полісся актуальна і потребує вирішення.
На цьому було наголошено у рамках доповіді «Перспективи розвитку карбонового землеробства на радіоактивно забруднених територіях Полісся», озвученої під час засідання Президії НААН, яке відбулося під головуванням президента НААН, академіка НААН Ярослава Гадзала за участю науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН - заступника директора з наукової роботи Івана Ратошнюка, головного наукового співробітника відділу рослинництва, первинного та елітного насінництва, професора Петра Надточія.
Також до онлайн-участі у заході долучилися вчені ІСГП у Житомирі.
Шляхи досягнення мети науковці вбачають в розробці спеціальної державної програми з карбонізації землеробства та її реалізації та наголошують на необхідності перегляду на державному рівні границі меж зон радіоактивного забруднення.
«Законні власники (територіальні громади), що отримали, чи мають отримати раніше виведені з аграрного сектору через радіаційне забруднення земельні угіддя, повинні замовити (в науково-дослідних установах, що мають дозвіл на розробку проектних робіт по землеустрою) розробку проекту внутрішньо-господарського землевпорядкування території, складовою частиною якого має стати адаптивно-ландшафтна система землеробства з елементами карбонізації», - переконані вчені.
Сучасний проект внутрігосподарського землекористування повинен включати в себе вирішення наступного комплексу завдань:
Агроекологічну і економічну оцінку земель з врахуванням щільності забруднення ґрунту 137Cs і 90Sr.
Обґрунтування структури сільськогосподарських угідь, проектування системи сівозмін, обґрунтування систем обробітку грунту, добрив, хімічної меліорації і захисту рослин.
Обґрунтування розвитку тваринництва і кормовиробництва, влаштування територій пасовищ і сінокосів.
Обґрунтування осушуваних, зрошуваних, протиерозійних меліорацій і агромеліоративних заходів.
Спеціальні заходи з охорони земель.
Радіоекологічна складова (радіоекологічний стан агроландшафтів) включає:
Оцінку впливу ландшафтних і біогеохімічних характеристик сільськогосподарських угідь на перерозподіл і концентрацію радіонуклідів у компонентах агроекосистем, що значною мірою визначає ступінь ризику забруднення.
Оцінку забруднення сільськогосподарських територій з огляду можливості отримання продукції, що відповідає діючим санітарно-гігієнічним нормативам.
Основним завданням агроекологічної оцінки має бути: ідентифікація агрономічно-значущих параметрів ґрунтового покриву відповідно до агроекологічних вимог сільськогосподарських культур і агротехнологій; визначення ландшафтних зв'язків між відповідними параметрами; визначення особливостей енергомасоперенесення і ландшафтно-геохімічних потоків, у межах яких можливі антропогенні перетворення.
Інформаційною базою для створення планів дій з реабілітації і повернення агропромислове виробництво територій, а також ведення карбонового сільського господарства в умовах Полісся, слугують:
1) картограми щільності забруднення ґрунтового покриву 137Cs і 90Sr, а при необхідності й ізотопами плутонію; 2) картограми кислотності, вмісту рухомого фосфору і обмінного калію, а також картограми забруднення ґрунту важкими металами; 3) ландшафтно-екологічний аналіз території (форми рельєфу, крутизна схилів, літологічні і гідрологічні умови, еродованість території); 4) фітосанітарна оцінка земель та їх агроекологічна типологія для проектування адаптивно-ландшафтних систем землеробства; 5) бонітування ґрунтів і оцінка продуктивності земель; 6) кадастрова вартість сільськогосподарських угідь, визначена на основі агроекологічної оцінки земель і еколого-агрохімічного паспорту конкретного поля.
